Україна — край прекрасних традицій, дивовижних звичаїв, обрядів та мелодійних пісень. В Україні проводиться багато фестивалів, побувавши на яких Ви відкриєте для себе цікаві сторони життя українців, їх таланти, сучасне прочитання історії...  

Усі фестивалі можна умовно поділити на історичні, етнічні, гастрономічні, музичні, тематичні і мистецькі. Кожна група особлива, оскільки відображає різнобарв’я та багатство української культури.

Гастрономічні фестивалі — найсмачніші, оскільки під час них зазвичай відбуваються різні дегустації, майстер-класи. Українська кухня сьогодні активно відроджується. Вже потроху минає мода на макдональдс і кока-колу, тому національні українські страви сьогодні дуже цікаві як українцям, так й іноземцям.

Фестиваль «Гуцульська бринза» є «візитною карткою» Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття, подією, на яку чекають рік. З 2002 року він щорічно відбувається в районному центрі — у місті Рахові. Фестиваль увібрав кращі здобутки Гуцульщини, демонструє справжні традиції гуцулів-полонинників — їх побут, ремесло, культуру, гостинність, здобутки.

Ще на Закарпатті відбувається Сливовий фестиваль. У програмі — приготування сливового повидла (або леквару), виготовлення страв за староугорською рецептурою з використанням сливового повидла (гомбовці, калачі, вареники).

Щороку на початку весни у місті Берегово,що на Закарпатті, проходить Фестиваль вина. Це містечко уже давно отримало неофіційний статус винної столиці західної України. А в Ужгороді відбувається Фестиваль вина та меду «Сонячний напій». Крім закарпатських виноробів, свої вироби представлять учасники з Одещини, Словаччини та Угорщини. Тут використовують методику оцінювання напоїв за загальноприйнятими європейськими нормами. Котрі передбачають відбір вин за 10 днів до початку фестивалю. По друге, усі учасники здають по 1 літру вина з кожного наявного сорту з мінімум 100-літрових діжок. Також сформовано професійну дегустаційну комісію.

У місті Коростень Житомирської області осінню відбувається Міжнародний фестиваль дерунів. «Дерунам Слава!» — під таким гаслом відбувається приготування і дегустування цієї чудової страви.

У Львові протягом року відбуваються фестивалі, присвячені каві, шоколаду, пампуху, сиру і вину, хлібу, пиву. Кожен по-своєму цікавий і оригінальний.

На Тернопільщині вже кілька років поспіль проводять Фестиваль борщу «Борщ’їв». Під час нього варять близько 3 тисяч літрів борщу та десятки різних страв до нього (пампушки, пиріжки, крученики). Паралельно відбувається Фестиваль «Цвіт вишиванок», який збирає найпрекрасніші вишиванки з усієї України. Тут можна побачити цікаві колекції, унікальну борщівську вишивку, техніка якої відходить в історію.

В Луцьку вже вп’яте відбувається Фестиваль «З любов’ю до сала», для тих, хто любить і шанує українське сало!

Дуже цікаві музичні фестивалі:
«Країна мрій» — міжнародний фестиваль етнічної музики проходить на Співочому полі у Києві з 2004 року. Час проведення фестивалю співпадає з народним святом Івана Купала (кінець червня — початок липня). Ініціатором фестивалю є Олег Скрипка. Назву фестивалю дала однойменна пісня гурту «Воплі Відоплясова».

Фестиваль має вигляд народного гуляння-ярмарку, триває від 2 до 5 днів і окрім виступів на основній сцені Співочого поля включає також ярмарку виробів народного мистецтва, книжковий ярмарок, майстер-класи народних ремесел, де можна в живому часі спостерігати, як виробляються ті чи інші витвори людської фантазії, виставку народного малярства, дитячу галявину, етнічні кухні тощо. Крім того, протягом року «Країна Мрій» проводить ряд культурних заходів в Україні: Фестиваль «Рок Січ», танцювальні вечірки в стилі «Етно-Диско», Фестиваль героїчної пісні «Молода Гвардія», «Вечір Українського Романсу», Парад вишиванок та традиційні Вечорниці.

Таврійські Ігри — міжнародний фестиваль, який проводиться в Україні щоліта з 1992 року. У 1992–2006 роках місцем проведення фестивалю була Каховка Херсонської області, 2007 року фестиваль уперше проходив на НСК «Олімпійському» У Києві. Із 2008 року фестиваль повернувся до Каховки. Автором ідеї, почесним президентом, головою оргкомітету є Микола Баграєв.

Традиційно фестиваль включає конкурс краси, пивний конкурс, спортивні змагання та шоу-програми, в яких беруть участь учасники з різних країн. Триває фестиваль упродовж трьох днів. Згідно зі статистикою, щодня фестивальні концерти відвідують близько 80 000 глядачів, значна кількість спостерігають за фестивалем через прямі теле- і радіотрансляції.

Серед учасників фестивалю С відомі українські та зарубіжні музиканти: «ВВ», «Ані Лорак», «Брати Гадюкіни», «Deep Purple», Потап та Настя Каменських, «Скрябін», Руслана, Ірина Білик, «Машина времени», Анжеліка Варум, Філіп Кіркоров, Валерій Меладзе, Крістіна Орбакайте, Алла Пугачова та інші. Для дітей організовують «Чорноморські ігри».

«Червона рута» — найбільший і найпрестижніший в Україні україномовний фестиваль сучасної молодіжної музики. Фестиваль відбувається щодва роки від 1989. «Червона рута» утверджує Україну як сучасну європейську державу, виявляючи плюралізм жанрів, стилів та творчих методів, свободу творчості, недогматичність, а також відкритість і динамізм українського суспільства і культури. Фестиваль стимулює створення пісенного репертуару української сучасної музики. Майже 90% відомих, популярних в Україні та за її межами вітчизняних виконавців, відкриті «Червоною рутою». Фестиваль виконує важливу державотворчу функцію в Україні і має всеукраїнський масштаб, формує сучасну естрадну і молодіжну школу вітчизняної музики.

Музичний фестиваль «КаZантип» вже давно став візитівкою Криму. «КаZантип» на початку 1990-х років проводився в північно-східній частині Криму, на мисі Казантип. Спочатку це був спортивний захід, що збирав фанатів віндсерфінгу, які також веселилися під сучасну музику. Потім він перетворився в щорічний музичний фестиваль, що проводиться у Криму, найбільш відомий фестиваль електронної музики на пострадянському просторі. Тут грає електронна музика усіх напрямків, виступає багато діджеїв з усього світу. Символ фестивалю — «Жовта валіза», що дає власнику право безоплатного входу на територію «республіки КаZантип».

Святкування Дня незалежності в Україні завжди відбувається грандіозно і концептуально, адже це дуже важливий час для нашої країни. Концерти, феєрверки, народні гуляння — все цього дня особливо урочисте і святкове. Приїхавши в Україну 24 серпня, ви зможете відчути вільнолюбивий український дух і побачити всі барви української культури.

Щороку кожне українське місто святкує свій День — символічну або ж точну дату заснування. У День міста влаштовують різноманітні концерти, фестивалі, виставки, святкові ярмарки. На вулицях панує урочиста атмосфера.

Всі релігійні свята в Україні святкують дуже весело. На Новий рік всі збираються на центральних площах біля ялинок. На Різдво колядують, ходять з Вертепом від хати до хати, відвідують рідних і близьких. В українських родинах збереглася традиція готувати у передвечір’я Різдва 12 пісних страв, збиратися разом за Святою вечерею на честь народження Христа.

Свято Меланкиу буковинському селі Вашківці претендує на лаври головного українського карнавалу. Буковинські легенди розповідають що колишній власник містечка Вашківці граф Петріно був шанувальником старовини і перетворював Вашківці на Василя у карнавальний вир. Кожен чоловік (жінки до переберії не допускаються) намагався виготовити такий костюм, щоб граф був уражений. Петріно виставляв кожній команді перебраних бочку пива, а особливо відзначав володаря найкращої маски.
У вечір напередодні старого Нового року ледь не в кожній вашковецькій оселі від пацанів до статечних ґазд перебираються у фантастичні маски та костюми: «дідів», «баб», «циганів», «ведмедів» та інших казкових і невигаданих істот. І в такому чудернацькому вбранні компанія ходить від оселі до оселі, віншуючи господарів і відганяючи та задурюючи всіляких злих духів та відьом — таких наївних і довірливих, як на наш прагматичний час. Після півночі гурти перебраних збираються на перехрестях вулиць на «маланкарські тусняки»: це своєрідний огляд сил перед завтрашнім карнавалом. А наступного дня, на Василя, уся галаслива група із дзвіночками, батогами, пукавками, петардами, на фірах, коровах, мерседесах сходиться із трьох вашковецьких кутів: Гнатишиного, Затеплишного і Горішнього — на Хрестовій дорозі. Тут «ведмеді» міряються силами, «діди» братаються з «циганами», «баби» шугають малоліток, а «козаки» сюрчанням свитків намагаються надати всьому тому рейваху якийсь лад. У Вашківцях віддавна існує і таке унікальне ремесло, як виготовлення масок. Старожили із захопленням згадують чудові маски роботи народного майстра Георгія Гараса (музей якого зберігає пам'ять про цього умільця), з пошаною називають імена майстрів Володимира Мігована й Володимира Леонтюка.

Вашківська Маланка — це унікальне явище в Україні. Раз на рік у містечку над Черемошем, де зродилася «Черемшина», Маланка гуляє так, що весь світ дивується.

Великодні святкування також сповнені одухотвореності і обрядовості. Напередодні обов’язково печуть паску і малюють писанки. А на Великдень після служби Божої всі збираються за святковим столом. А потім починаються народні гуляння: ігри, забави, водіння гаївок, стукання писанками. Свята в нашій країні — це завжди незабутнє дійство.

Національний Сорочинський ярмарок — один з найвідоміших ярмарків в Україні, що відбувається в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині. Традиційна Національна Сорочинський ярмарок збирає на сьогоднішній день сотні тисяч глядачів не тільки з України, а також і інших країн світу. Ярмарок об'єднав товаровиробників та бізнесменів з усієї країни, вона стала відображенням економічного та культурного життя держави. Сорочинський Ярмарок ввібрав до себе історію та традиції України, став показом нашого національного буття, відображенням історії українського народу.
Ярмарок у Великих Сорочинцях — це єдиний загальнодержавний ярмарок в Україні, який діє на підставі Положення, та по Наказу Президента з 1999 року і має статус Національної. Даний Наказ став відправною точкою для нового якісного розвитку.
Метою проведення Ярмарку є стимулювання ділової активності, розвиток економічних зв'язків між регіонами, висвітлення та пропаганда досягнень вітчизняного виробника. Описаний видатним письменником М.В.Гоголем, Сорочинський Ярмарок на сьогоднішній день зумів зберегти народні елементи в своєму проведенні. Тому це не просто виставка-продаж товарів, це також Всеукраїнський художній фестиваль за участю колективів із всієї України, а також зірок української естради.

Гуморина, яка вібувається 1 квітня в Одесі — щорічний Фестиваль гумору та сатири, проводиться саме 1 квітня в День сміху в Одесі починаючи з 1973 року. Проведення фестивалю почалося з виступу одеської команди КВК в 1972 році. Автором назви фестивалю вважається Олег Сташкевич. Від 2009 року 1 квітня — вихідний день в Одесі. «Гуморина» проводиться у формі карнавальної ходи на Соборній площі Одеси. В місті також відбуваються багато концертів та інших розважальних заходів. Святкування закінчується вечірнім салютом.

Українці вміють святкувати. Приїздіть і відчуєте дух фестивального життя і радість від концептуального повноцінного відпочинку!